Використовуйте şemsiye у значенні «парасолька» і порівняйте форми означеного додатка та належності.

Основна ідея

Іменник şemsiye означає парасольку й закінчується на голосну. Означений додаток використовує сполучну y перед знахідним -i: şemsiyeyi. Моя парасолька — şemsiyem, із -m безпосередньо після кінцевої голосної. Його або її парасолька — şemsiyesi, зі сполучною s перед присвійною голосною. Множина — şemsiyeler.

Приклади

  • Şemsiyemi bugün yanıma aldım.Сьогодні я взяв або взяла із собою парасольку.
  • Bu şemsiyeyi yağmurda açtık.Ми розкрили цю парасольку під дощем.
  • Onun şemsiyesi kapının yanında.Його або її парасолька стоїть біля дверей.
  • İki şemsiye satın aldım.Я купив або купила дві парасольки.
  • Şemsiyeler dolapta duruyor.Парасольки лежать у шафі.
  • Şemsiyem çok hafif.Моя парасолька дуже легка.

Озвучування використовує турецький синтетичний голос пристрою. Якість і доступність різняться; функція не оцінює вашу вимову.

Зверніть увагу

Не плутайте дві сполучні приголосні: şemsiyeyi — означений додаток, а şemsiyesi виражає належність третій особі. Обидві форми також містять власну y основи.

Спробуйте самостійно

  1. Bu ___ açtım. (şemsiye)

    Показати відповідь або приклад відповіді

    şemsiyeyi

    şemsiyeyi: вказівне слово позначає означений додаток; сполучна y поєднує основу на голосну зі знахідним -i.

  2. Benim ___ kayıp. (şemsiye)

    Показати відповідь або приклад відповіді

    şemsiyem

    şemsiyem: присвійне -m стоїть безпосередньо після кінцевої голосної й означає «моя».

  3. Onun ___ mavi. (şemsiye)

    Показати відповідь або приклад відповіді

    şemsiyesi

    şemsiyesi: належність третій особі додає -si зі сполучною s після кінцевої голосної.

Використайте сьогодні

Опишіть свою парасольку й парасольку іншої людини. Напишіть, коли ви відкривали парасольку під дощем.