Минуле прохання або малоймовірна умова можуть вимагати цієї форми умовного способу.

Основна ідея

Від третьої особи множини простого минулого часу відкиньте -ron і додайте -ra, -ras, -ra, -ramos, -rais, -ran або -se, -ses, -se, -semos, -seis, -sen. У першій особі множини потрібен наголос: habláramos / hablásemos.

Приклади

  • La guía quería que habláramos más despacio.Екскурсоводка хотіла, щоб ми говорили повільніше.
  • Era importante que comieran antes del viaje.Було важливо, щоб вони поїли перед подорожжю.
  • La médica pidió que durmiese más.Лікарка попросила мене більше спати.
  • Ojalá tuviéramos un jardín comunitario.Якби ж у нас був спільний сад.
  • Si vinieras temprano, prepararíamos la sala.Якби ти прийшов раніше, ми б підготували залу.
  • Buscaban a alguien que supiera reparar bicicletas.Вони шукали когось, хто вмів би ремонтувати велосипеди.

Для озвучення використовується синтетичний іспанський голос пристрою. Якість і доступність голосу різняться; вимова не оцінюється.

Зверніть увагу

Не утворюйте основу від інфінітива: від tuvieron маємо tuviera, а не teniera. Два ряди закінчень зазвичай взаємозамінні.

Спробуйте самостійно

  1. Уставте форму imperfecto subjuntivo; наведіть обидва варіанти. La profesora quería que yo ___ la carta. (escribir)

    Показати відповідь або приклад відповіді

    escribiera / escribiese

    Escribiera / escribiese відповідає першій особі однини та походить від escribieron.

  2. Уставте форму imperfecto subjuntivo; наведіть обидва варіанти. Nos sorprendió que ellos ___ la respuesta. (saber)

    Показати відповідь або приклад відповіді

    supieran / supiesen

    Supieran / supiesen має закінчення множини і зберігає неправильну основу supieron.

  3. Уставте форму imperfecto subjuntivo; наведіть обидва варіанти. Era necesario que nosotros ___ a tiempo. (salir)

    Показати відповідь або приклад відповіді

    saliéramos / saliésemos

    Saliéramos / saliésemos відповідає першій особі множини та потребує знака наголосу.

Використайте сьогодні

Доповніть кожне речення обома формами, звертаючи увагу на особу й наголос.