Звуки s і ş у турецькій

Основна ідея

Літера s — це чистий глухий свистячий звук, як українське «с» у слові «сік»: кінчик язика за верхніми зубами. Літера ş звучить як українське «ш»: язик трохи відтягнутий назад, а губи злегка округлені. Це два різні звуки, тому su («вода») і şu («той») — різні слова.

Приклади

• Kuş su içiyor.Птах п'є воду.Kuş закінчується на ş, а su починається з s: два різні звуки й два різні положення язика.
• Sabah şehirde sis var.Зранку в місті туман.
• Kışın şehir sessiz.Узимку місто тихе.
• Şu su soğuk.Та вода холодна.Лише перша літера відрізняє şu («той») від su («вода»).
• kaşброва
• kasм'яз
• taşкамінь
• tasмискаTas і taş відрізняються лише седилем, але перше — миска, а друге — камінь.

Зверніть увагу

Без седиля виходить інше слово: з taş («камінь») стає tas («миска»), а з kaş («брова») — kas («м'яз»). Не пишіть цей звук як sh чи sch і не озвончуйте s між голосними, наприклад у masa: дзвінкий звук там був би окремою літерою z.

Спробуйте самостійно

1. Введіть слово повністю: «камінь».

   Показати відповідь або приклад відповіді

   taş

   taş: ідеться про камінь, а це слово закінчується шиплячим ş; зі звичайним s слово tas означає «миска».

2. Введіть слово повністю: «миска».

   Показати відповідь або приклад відповіді

   tas

   tas: миска пишеться з чистим s; із седилем вийшов би камінь, taş.

3. Введіть слово повністю: «вода».

   Показати відповідь або приклад відповіді

   su

   su: «вода» починається зі звичайного s, а вказівне şu — з шиплячого.

4. Введіть слово повністю: «птах».

   Показати відповідь або приклад відповіді

   kuş

   kuş: «птах» закінчується на ş; kus не слово для птаха.

Використайте сьогодні

Прочитайте вголос шість пар із таблиці й відчуйте, як язик відходить назад на ş. Потім запишіть три слова й перевірте кожну s та ş.