Короткий історичний текст поєднує відкриття парламенту 1920 року, проголошення республіки 1923 року та ухвалення нових турецьких літер 1928 року. У кожному реченні визначте установу, особу й подію.

Основна ідея

Добирайте дієслово відповідно до події: ilan etmek означає «проголосити», seçmek — «обрати», а kabul etmek тут — «ухвалити» або «схвалити». В активній конструкції названо діяча: Meclis ... kabul etti. Пасивна форма kabul edildi висуває на перший план ухвалений захід. Önce та sonra позначають часову послідовність, яка сама собою ще не пояснює причини.

Порівняння конструкцій
ДатаПодія турецькою
23 Nisan 1920Meclisin açılması
29 Ekim 1923Cumhuriyetin ilan edilmesi
29 Ekim 1923Mustafa Kemal'in ilk cumhurbaşkanı seçilmesi
1 Kasım 1928Yeni Türk harflerinin kabul edilmesi

Прочитайте текст

Bir tarih metninde aynı paragrafta bir kurumun açılması, bir yönetim biçiminin ilanı ve bir kişinin seçilmesi anlatılabilir. Bunları tek bir olay gibi okumamak gerekir. Türkiye Büyük Millet Meclisi, 23 Nisan 1920'de Ankara'da açıldı. O tarihte cumhuriyet henüz ilan edilmemişti. Meclis, 29 Ekim 1923'te cumhuriyeti ilan etti ve Mustafa Kemal'i ilk cumhurbaşkanı seçti. Bugün Atatürk adıyla andığımız Mustafa Kemal'in bu dönemdeki rolünü okurken Meclisin aldığı kararları da izlemek gerekir.

Kuruluş dönemini izleyen reformlardan biri yazıyla ilgiliydi. Yeni Türk harflerinin kabul edildiği tarih 1 Kasım 1928'di. Harf Devrimi olarak bilinen bu değişiklikle Türkçenin yazımında Arap harflerine dayalı alfabenin yerine Latin harflerine dayalı bir alfabe benimsendi. Değişen, Türkçenin varlığı değil, onu yazmak için kullanılan harflerdi. Bir düzenlemenin kabul edilmesi ile uygulanması da ayrı aşamalardır.

Bu olayları özetlerken önce tarihleri sıralayın, sonra her olayın fiilini seçin. Bir cümlede Meclisin ne yaptığını, diğerinde neyin kabul edildiğini anlatabilirsiniz. Ancak bir olayın diğerinden sonra gelmesi, tek başına aralarında neden-sonuç ilişkisi olduğunu göstermez.

Приклади

  • Meclis, cumhuriyeti 29 Ekim 1923'te ilan etti.Парламент проголосив республіку 29 жовтня 1923 року.
  • Mustafa Kemal aynı gün ilk cumhurbaşkanı seçildi.Мустафу Кемала того самого дня обрали першим президентом.
  • Meclis, yeni Türk harflerini 1928'de kabul etti.Парламент ухвалив нові турецькі літери 1928 року.
  • Meclis açıldığında cumhuriyet henüz ilan edilmemişti.Коли відкрився парламент, республіку ще не було проголошено.
  • Harf Devrimi'yle Türkçeyi yazmak için kullanılan alfabe değişti.Реформа абетки змінила абетку, яку використовували для запису турецької мови.
  • Bir reformun kabul edilmesiyle uygulanması aynı şey değildir.Ухвалення реформи та її впровадження — не те саме.
  • Bu metinde olayları önce tarihlerine göre sıralıyoruz.У цьому тексті ми спочатку впорядковуємо події за датами.

Озвучування використовує турецький синтетичний голос пристрою. Якість і доступність різняться; функція не оцінює вашу вимову.

Зверніть увагу

Harf Devrimi — зміна системи письма, а не перехід від усного арабського мовлення до турецького. До реформи турецьку записували письмом на основі арабської абетки; нові літери ґрунтувалися на латиниці. Розрізняйте також ухвалення заходу, kabul edilmesi, та його впровадження, uygulanması.

Спробуйте самостійно

  1. Доповніть речення про проголошення республіки 29 жовтня 1923 року. Виберіть ilan edildi або seçildi.

    Показати відповідь або приклад відповіді

    ilan edildi

    ilan edildi: підметом є республіка, а дата вказує на її проголошення. Це не особа, яку обирають на посаду, тому seçildi не підходить.

  2. Доповніть речення про те, як Мустафа Кемаль того самого дня став першим президентом. Виберіть kabul edildi або seçildi.

    Показати відповідь або приклад відповіді

    seçildi

    seçildi: Мустафа Кемаль обійняв посаду за результатами голосування парламенту. Aynı gün відсилає до 29 жовтня 1923 року, а не до пізнішої реформи абетки.

  3. Доповніть повідомлення про ухвалення нових турецьких літер 1928 року. Виберіть kabul edildi або açıldı.

    Показати відповідь або приклад відповіді

    kabul edildi

    kabul edildi: тут ідеться про ухвалення нових літер. Açıldı описувало б відкриття, наприклад парламенту, а не ухвалення абетки.

  4. Що змінилося під час реформи абетки: мова чи абетка для запису турецької? Виберіть dil або alfabe.

    Показати відповідь або приклад відповіді

    alfabe

    alfabe: вислів yazmak için kullanılan указує на систему для письма. Вибір dil хибно означав би, що інша мова замінила турецьку.

Використайте сьогодні

Складіть хронологію з трьох речень про 1920, 1923 та 1928 роки. В одному реченні зробіть парламент підметом, а потім перетворіть його на пасивну конструкцію. Поясніть зміну 1928 року, не стверджуючи, що тоді виникла турецька мова.