Hikâye означає історію, а як назва літературного жанру — оповідання. Так можна назвати й розповідь про пережите. У ситуаціях написання та читання історій ви добиратимете форму іменника відповідно до його ролі в реченні.

Основна ідея

Додаючи закінчення, зберігайте написання hikâye. Останній голосний e визначає форми hikâyeler, hikâyede, hikâyeden. У знахідному й давальному відмінках після кінцевого e з’являється сполучний y: hikâyeyi, hikâyeye. Порівняйте benim hikâyem (моя історія), onun hikâyesi (його/її історія) та bizim hikâyelerimiz (наші історії). У сполуці hikâyenin sonu (кінець історії) іменник стоїть у родовому відмінку.

Порівняння конструкцій
УживанняФорма
Початкова формаhikâye
Знахідний відмінокhikâyeyi
Давальний відмінокhikâyeye
Місцевий відмінокhikâyede
Вихідний відмінокhikâyeden
Родовий відмінокhikâyenin
Множинаhikâyeler
Знахідний відмінок множиниhikâyeleri
Моя історіяbenim hikâyem
Твоя історіяsenin hikâyen
Його / її історіяonun hikâyesi
Наша історіяbizim hikâyemiz
Ваша історіяsizin hikâyeniz
Їхня історія / їхні історіїonların hikâyeleri
Наші історіїbizim hikâyelerimiz
Його / її історія: знахіднийonun hikâyesini
Його / її історія: давальнийonun hikâyesine
У його / її історіїonun hikâyesinde

Приклади

  • Editör bu hikâyeyi dikkatle okuyor.Редактор або редакторка уважно читає це оповідання.
  • Bu hikâyede eski bir değirmen var.У цьому оповіданні є старий млин.
  • Yazar hikâyesine yeni bir son ekliyor.Автор або авторка додає до свого оповідання нову кінцівку.
  • Hikâyenin sonunda kapı hâlâ açık.Наприкінці оповідання двері досі відчинені.
  • Çocukluk hikâyelerimiz bazen birbirine benziyor.Наші історії з дитинства іноді схожі одна на одну.
  • Bu hikâyeden kısa bir oyun çıkabilir.Із цього оповідання могла б вийти коротка п’єса.
  • Herkes kendi hikâyesini anlatmak istiyor.Кожен хоче розповісти власну історію.
  • Senin hikâyen benimkinden daha kısa.Твоя історія коротша за мою.

Озвучування використовує турецький синтетичний голос пристрою. Якість і доступність різняться; функція не оцінює вашу вимову.

Зверніть увагу

Hikâyeyi позначає конкретну історію як прямий додаток, але не вказує, кому вона належить. Для «його/її історії» в цій ролі збережіть присвійний суфікс і додайте відмінок: hikâye-si-n-i → hikâyesini. Літера y усередині основи не замінює додаткового y у hikâyeyi.

Спробуйте самостійно

  1. Вставте форму hikâye: у цьому журналі три короткі оповідання.

    Показати відповідь або приклад відповіді

    hikâye

    hikâye: üç уже вказує кількість, тому іменник залишається в однині. Прикметник kısa між ними цього не змінює.

  2. Використайте hikâye: редактор або редакторка опублікує це оповідання завтра.

    Показати відповідь або приклад відповіді

    hikâyeyi

    hikâyeyi: bu визначає конкретний текст, який буде опубліковано. Такий прямий додаток потребує знахідного відмінка; кінцевий e зберігається перед доданим yi.

  3. Утворіть «наші історії» від hikâye та доповніть речення.

    Показати відповідь або приклад відповіді

    hikâyelerimiz

    hikâyelerimiz: Кілька історій належать нам. Спочатку утворюємо множину, потім додаємо належність: hikâye-ler-imiz. Hikâyemiz означало б одну спільну історію.

  4. Використайте hikâye: автор або авторка прочитали вголос власне оповідання.

    Показати відповідь або приклад відповіді

    hikâyesini

    hikâyesini: kendi пов’язує історію з її автором. Текст є об’єктом читання, тому до hikâyesi слід додати n та i, щоб оформити знахідний відмінок.

Використайте сьогодні

Придумайте історію про старий млин. Напишіть по реченню про її закінчення, про кілька спільно написаних історій і про людину, яка читає власну історію. Виділіть показники належності та відмінка.